У молодої жінки на ім'я Анна була прекрасна родина. Вона жила зі своїм чоловіком Петром та семирічним сином Максимом в спокійному містечку на околицях Києва. Але одна проблема навесні перетворила їхнє життя на справжню битву.

Максим був розумним та енергійним хлопчиком, але він мав одну особливість - він боявся спати сам. І ця біль стала нестерпною для Анни та Петра. Кожної ночі Максим залишався у їхньому ліжку, боючись монстрів, які, на його переконання, жили під його ліжком. Це не лише заважало батькам відновлювати силу після робочого дня, але і ускладнювало їхнє спільне життя.

Анна та Петро спробували все, щоб переконати Максима, що монстри - це лише уявлення, але це не працювало. Вони купили нічний світильник, щоб відганяти темряву, придбали нову ляльку-мандрівницю, яка, за їхніми словами, оберігає від поганих снів. Навіть провели консультації з психологом, але жоден з цих заходів не допоміг Максимові подолати свій страх.

З часом Анна прийшла до висновку, що їй треба спробувати інший підхід. Вона розповіла Максимові історію про "добрих" монстрів, які захищають його від небезпеки. Згодом вони разом створили маленький ритуал перед сном, під час якого Максим міг "закликати" своїх "добрих" монстрів, які оберігатимуть його від негармонійних снів.

З кожним днем Максим ставав все менше боятися ночі. Його віра в "добрих" монстрів допомагала йому засинати самому власній кімнаті. Анна та Петро почували велику подяку, коли їхня сім'я знову могла насолоджуватися спільними моментами перед сном і відновлювати близькі стосунки.

Таким чином, Анна зрозуміла, що іноді вирішення проблеми потребує терпимості, креативності та розуміння. І що головне - вона зробила все, щоб її син почував себе безпечно та захищеною в їхньому родинному гнізді.