Молодий студент із Харкова, на ім'я Олександр, знаходився на поїздці додому після важкого семестру.

Його гаманець був практично порожній, і він їв лише сніданок рано зранку перед від'їздом. Поїздка додому на поїзді обіцяла тривати 4 години, і Олександр купив квиток на верхню полку у купе.

Під час поїздки поруч із ним сиділа сімейна пара і їх маленька дитина. Одного разу, коли підійшов час обідати, сімейна пара витягла з сумки їжу. За традицією, в їхньому обіді була жарена курка на грилі, варені яйця і огірки. Молодий чоловік із сім'ї довго роздивлявся на голодного Олександра, і, нарешті, вирішив запропонувати йому обідати разом з ними.

Олександр з радістю спустився з верхньої полки і сів за стіл, сподіваючись на смачну їжу. Але, на жаль, голова сім'ї повідомив, що вони вже з'їли свій обід і зараз Олександр може виймати свій власний обід.

Розчарований і з приголомшеним виразом обличчя, Олександр повернувся на верхню полку купе. Він знову відчував голод, але також відчував дивну співчутливість до сім'ї, яка поділилася своїм обідом. Попри голод, він вирішив, що, можливо, ця історія нагадує йому важливість поділитися тим, що він має, коли буде нагода. Тож він витримав голод до приходу додому, де вже чекав його смачний обід і підтримка рідних.