У тихому маленькому місті на березі річки, де дерева міняли свій зелений одяг на відтінки червоного та помаранчевого, розгорнулася незвичайна історія.

Відбувалося це восени, коли природа готувалася до зимового спокою, а в серцях місцевих жителів палало тепло дружби і співпереживання.

Історія розпочалася в сонячний осінній день, коли золоте світло огортали вулиці містечка. З телефону лікарні долинув стукіт новин, який перевернув життя кількох людей.

– Алло, хірургічне відділення? Скоріше приїжджайте, молодий чоловік потрапив у страшну аварію та знаходиться у важкому стані.

– Звісно, ми вирушаємо! – відгукнувся лікар.

Після недовгого часу на подвір'ї лікарні зупинилася машина. З неї вийшов хірург, Григорій, зі вродливою усмішкою на обличчі. До нього з кроком невпевненої надії підійшов Іван – батько постраждалого:

– Чому вас так довго не було? Чи ви не розумієте, що це питання життя і смерті? Якби це сталося з вашим сином, ви, напевно, одразу приїхали б.

Лікар посміхнувся та заспокійливо покивав головою, а потім швидко одягнув халат і крокував у сторону операційної.

Години пливли, і складна операція тривала. Втомлений Григорій знову з'явився на горизонті, вийшовши з операційної. Він повільно пройшов повз занепокоєного Івана та звернувся вбік, якби він не помітив його.

Декілька миттєвостей минуло, і до Івана підійшла медсестра, Людмила, з теплим посмішкою на губах:

– Не хвилюйтеся, ваш син збережеться. Операція завершилася успішно.

– Однак, яким неприємним чоловіком виявився ваш лікар! – обурювався Іван. – Він навіть не промовив ні слова, проходячи повз мене!

Людмила поклавши руку на плече Івана, ніжно промовила:

– Наш Григорій – добрий та справжній герой. Ви не знаєте, що всього два дні тому його син загинув в аварії, а сьогодні відбуваються його похорони. Та він все-таки зробив все можливе, щоб допомогти вашому синові.

Золоті листя падали з дерев, змінюючи пейзаж, а в містечку ця історія залишилася як нагадування про те, наскільки важливо бути розуміючим та співчутливим. Вона нагадувала про те, що в житті багато речей, які ми не бачимо на перший погляд, і про те, як нелегко може бути для когось діяти, коли його серце повне болю та втрати.